Члени клубу Мерів

Хмельницький міський голова. У 2009 р.  вступив до лав ВО «Свобода». 31 жовтня 2010 р. був обраний депутатом Хмельницької міської ради (фракція ВО «Свобода»). З 25 квітня 2014 року по липень 2015 року – Хмельницька обласна державна адміністрація  – перший заступник голови. З 25 вересня 2014 року по 6 березня 2015 року – Хмельницька обласна державна адміністрація  – виконувач обов’язків голови. Хмельницьким міським головою був обраний в листопаді 2015 року, у 2020 р. – переобраний на другий термін.

Херсонський міський голова від партії «Нам тут жити» з листопада 2020 року. Очолює ТОВ «Торговий дім Продексім». З 2013 року по серпень 2019 року був директором ТОВ “Українська продовольча корпорація”. Від 29 серпня 2019 року народний депутат Верховної Ради України IX скликання. У парламенті увійшов до складу фракції партії За майбутнє. Був заступником голови комітету аграрної політики і земельних відносин. Власник “Партії Ігоря Колихаєва “Нам тут жити””, яку придбав у 2020 році. Йому належить ГО “Футзальний клуб “Продексім (Херсон)”.

Тернопільський міський голова з листопада 2010 року. Був переобраний у 2015 та 2020 роках. Член правління політичної партії ВО «Свобода». Голова Тернопільської міської організації ВО «Свобода». 15 березня 2009 року обраний депутатом Тернопільської обласної ради (фракція ВО «Свобода»). З 2011 по 2019 за даними дослідження громадської організації «Освітньо-аналітичний центр розвитку громад» на основі даних аналітичного порталу «Слово і Діло» був визнаний найвідповідальнішим міським головою України. 

Міський голова Сум у 2014-2024 роках, депутат Сумської міської ради 6-го скликання. У 2020 році Лисенко переобрався на посаду мера Сум від партії ВО “Батьківщина”. У другому торі він переміг кандидата від “Європейської Солідарності” Вадим Акпєрова. У 2019 році НАЗК знову звинувачувало та склало 4 протоколи на Лисенка через виписування собі премій в розмірі від 65% до 270% від суми окладу. Лисенко регулярно преміював співробітників виконавчого комітету міськради, в тому числі себе, а також не повідомляв НАЗК про наявність конфлікту інтересів. У 2015 році у 2 турі чергових виборів був повторно обраний Сумським міським головою від ВО “Батьківщина”, він здобув перемогу над Анатолієм Єпіфановим, який балотувався від “Волі народу”. Всього за Лисенка проголосували 49,75 тисячі виборців (69,93%). У 2014 році на позачергових виборах був обраний Сумським міським головою від ВО “Батьківщина”. На передодні виборів у 2014 році був обраний секретарем Сумської міської ради та виконуючим обов’язки міського голови. У 2012-2020 роках був головою Сумської обласної партійної організації ВО “Батьківщина”. У 2012-2014 роках був помічником народного депутата Верховної Ради 7 скликання Олександра Турчинова, який на той час був обраний від ВО “Батьківщина”. З 2010 по 2012 рік був головою Сумської міської партійної організації ВО “Батьківщина”.

Колишній мер Новоград-Волинської громади, Житомирської області.

Миколаївський міський голова (з 2015). Згідно з даними екзит-полів на виборах мера Миколаєва Сєнкевич лідирує і набирає 40,8% голосів. У другий тур з ним виходить кандидат від ОПЗЖ Владислав Чайка (26,8%). 28 вересня 2020 року зареєстрований кандидатом на посаду міського голови Миколаєва від партії “Пропозиція”. У липні 2020 року став членом Головної ради партії “Пропозиція”. До 9 жовтня 2018 року очолював Миколаївську міську організацію політичної партії “Об’єднання “Самопоміч”. 20 грудня Сєнкевич заявив про вихід із партії.  У 2015 році обраний міським головою Миколаєва від політичної партії “Об’єднання “Самопоміч”. Також балотувався в депутати Миколаївської міської ради від партії “Об’єднання “Самопоміч”. У 2005-2015 роках працював інженером-програмістом, керівником ТОВ “Квадролоджик”, власником ТОВ  “Блінк Ріекшн Україна”, ТОВ “Блінк Ріекшн Інтернешенел”, основний вид діяльності яких – комп’ютерне програмування.   У 2002 році – викладач у Миколаївській філії приватного підприємства “Комп’ютерна академія “ШАГ”. У 2014 році був керівником благодійної організації “Врятуй Україну”. 17 грудня 2011 року спричинив ДТП. Обставини справи використовували його опоненти на виборах міського голови Миколаєва в 2015 році.  Закінчив МДУ ім.Петра Могили, факультет комп’ютерних наук, спеціальність “інтелектуальні системи прийняття рішень”.

Одеський міський голова з 2014 року. Був переобраний у 2015 та 2020 роках. У 1993 році – директор охоронної фірми «Капітан». У 1995 р. – Президент Української національної федерації тайського боксу. З 2004 р. по 2007 р. працював в апараті Верховної Ради України. У квітні 2005 р. – обраний депутатом Одеської міської ради. У 2006 році – переобраний депутатом Одеської міської ради. Очолив постійну комісію у справах молоді та спорту Одеської міськради. З серпня 2008 року призначений на посаду Регіонального представника Державного комітету України у справах ветеранів в Одеській області. У 2010 році – переобраний депутатом Одеської міської ради. Очолив Фракцію Партії регіонів Одеської міськради. На парламентських виборах 2012 р. був обраний народним депутатом України від Партії регіонів по одномандатному мажоритарному виборчому округу № 136.

Миколаївський міський голова (з 2015). Згідно з даними екзит-полів на виборах мера Миколаєва Сєнкевич лідирує і набирає 40,8% голосів. У другий тур з ним виходить кандидат від ОПЗЖ Владислав Чайка (26,8%). 28 вересня 2020 року зареєстрований кандидатом на посаду міського голови Миколаєва від партії “Пропозиція”. У липні 2020 року став членом Головної ради партії “Пропозиція”. До 9 жовтня 2018 року очолював Миколаївську міську організацію політичної партії “Об’єднання “Самопоміч”. 20 грудня Сєнкевич заявив про вихід із партії.  У 2015 році обраний міським головою Миколаєва від політичної партії “Об’єднання “Самопоміч”. Також балотувався в депутати Миколаївської міської ради від партії “Об’єднання “Самопоміч”. У 2005-2015 роках працював інженером-програмістом, керівником ТОВ “Квадролоджик”, власником ТОВ  “Блінк Ріекшн Україна”, ТОВ “Блінк Ріекшн Інтернешенел”, основний вид діяльності яких – комп’ютерне програмування.   У 2002 році – викладач у Миколаївській філії приватного підприємства “Комп’ютерна академія “ШАГ”. У 2014 році був керівником благодійної організації “Врятуй Україну”. 17 грудня 2011 року спричинив ДТП. Обставини справи використовували його опоненти на виборах міського голови Миколаєва в 2015 році.  Закінчив МДУ ім.Петра Могили, факультет комп’ютерних наук, спеціальність “інтелектуальні системи прийняття рішень”.

Харківський міський голова з 2021 року. У квітні 2010 був призначений на посаду заступника харківського міського голови. З вересня 2015 р. обіймав посаду першого заступника міського голови. До того ж, з 2015 року до 11 листопада 2021 року був депутатом Харківської міської ради. В 2020 році став головою фракції партії «Блок Кернеса – Успішний Харків». З 9 грудня 2020 року до 11 листопада 2021 року був секретарем Харківської міської ради, виконувачем обов’язків міського голови Харкова з 17 грудня 2020 року після смерті Геннадія Кернеса і до 11 листопада 2021 р.

Ужгородський міський голова від партії «Відродження» з листопада 2015 року. У 2010 році був обраний депутатом Ужгородської міської ради від “Партії регіонів”. У 2014-2015 роках – секретар міської ради та в.о. міського голови Ужгорода. У 2017 році увійшов до Топ-20 мерів-інноваторів за версією “Української Правди” та Міжнародного саміту мерів. У 2020 році був переобраний на посаду міського голови Ужгорода.