Члени клубу Мерів

Шацький селищний голова від партії «За майбутнє» з 2020 року.   Із 2015 року він працював головою Шацької районної ради. До роботи в Шацькій районній раді працював менеджером з продажу приватного підприємства у Києві, податковим ревізором-інспектором, очолював Шацьке відділення “Райффайзен Банк Авалю”.

Литовезький селищний голова Володимирського району Волинської області з 2020 року. З 2000 по 2016 рік працювала вчителем української мови та літератури Литовезької ЗОШ І-ІІІ ступеня. У 2016 році була обрана секретарем Литовезької сільської ради.

Стриївський селищний голова Звягельського району Житомирської області з 2019 року. З 2003 по 2010 рік працював інженером на державних підприємствах лісового господарства. У 2010-2019 рр. займав посаду Киківського сільського голови.

Краснопільський селищний голова з 2017 року. З квітня 1988 р. по 1989 р. займала посаду старшого робітника по захисту рослин Вищеольчедаївського відділу радгоспу Мурованокуриловецького району Вінницької області. З 1990 р. по 1991 р. працювала у дитячому садку с. Нараївка Гайсинського району Вінницької області. З листопада 1993 р. по грудень 1994 р. займала посаду інженера-землевпорядника Нараївської сільської ради. У 1995-1998 рр. працювала у СВК «Україна». У травні 1998 року прийнята на посаду спеціаліста-землевпорядника Гайсинського районного відділу земельних ресурсів. У січні переведена спеціалістом-землевпорядником Нараївської сільської ради. На цій посаді працювала до квітня 2006 року, а потім була обрана секретарем Нараївської сільської ради. З квітня 2009 року виконувала обов’язки сільського голови. У листопаді 2010 року була обрана сільським головою Нараївської сільської ради.

Вільхуватський селищний голова Куп’янського району Харківської області з жовтня 2020 року.

Нересницький селищний голова Тячівського району Закарпатської області з 2021 року. 

Новооржицький селищний голова Оржицького району Полтавської області з 2020 року. До обрання на посаду був головою Тарандинцівської сільської ради. 

Глевахівський селищний голова з жовтня 2020 року. З серпня по жовтень 1978 року працював інструктором фізичного виховання в радгоспі «Рославичі». У 1980-1982 рр. був викладачем фізичного виховання Глевахівської середньої школи. З 1982 по 1983 рік – лаборант фізичного виховання Боярського сільгосптехнікуму. У 1983-1993 рр. працював учителем фізичного виховання Мархалівської восьмирічної школи. З 1993 по 1994 рік – працівник охорони Васильківської птахофабрики. У 1994-2000 рр. працював вантажником на Володимирському ринку. У 2000-2006 рр. займався підприємницькою діяльністю. З 2006 по 2019 рік – Мархалівський сільський голова.

З 1983 р. – слюсар «Гніванського шиноремонтного заводу». 1984-1986 р. – служба в армії. 1991-1999 р. – працював у Тиврівській дитячо-юнацькій спортивній школі, інструктор зі спорту на промислових підприємствах м.Вінниці та м.Гнівані. 1998-2010 р. – приватний підприємець. Освіту отримав у вінницькому державному педагогічному інституті ім. М.Островського, факультет загально-технічних дисциплін (1991).

Теофіпольський селищний голова Хмельницького району Хмельницької області з 2020 року. До обрання на посаду працював на Теофіпольському цукровому заводі. 

Немішаївський селищний голова з 2010 року, експерт офісу реформ у Київській області. Був заступником директора ТОВ «Райдуга» м. Київ. Працював юристом, заступником директора юридичного департаменту, директор департаменту PR ТОВ «Прем’єр аудит». Був віце-президентом із питань розвитку та комунікацій Української федерації ушу. Був генеральним директором ТОВ «ММА Промоушн груп». Працював менеджером по зв’язкам із органами державної влади ТОВ «Славпіпл».

Терешківський селищний голова Полтавського району Полтавської області з жовтня 2020 року. До обрання на посаду працював завідувачем Микільської амбулаторії загальної практики сімейної медицини.

Трудову діяльність розпочав у 1983 році у Червонозаводській середній школі №2. Лохвицького району Полтавської області на посаді вчителя хімії та трудового навчання. У 1985р. після служби у Збройних силах переїхав до м. Миргорода. Викладав хімію у середній школі №9. З 1990 по 2000 роки – заступник директора цієї ж школи. З 2000 працював у відділі освіти Миргородської міської ради. З посади заступника начальника відділу освіти міської ради у 2002 році переведений на роботу в Миргородську міську раду і призначений заступником Миргородського міського голови. З 2002 по 2004р.р. – член виконавчого комітету Миргородської міської ради 4 скликання, 2006-2010р.р. – депутат Миргородської міської ради 5 скликання. На посаді заступника міського голови працював до 31 жовтня 2010 року. З 31 жовтня 2010 року – Миргородський міський голова. Позапартійний.

Оржицький селищний голова Оржицького району Полтавської області з 2020 року.

26 березня 2006 року Ігоря Сапожка було обрано депутатом Броварської міської ради на місцевих виборах за списками ВО «Батьківщина». З 17 травня 2006 року він обійняв посаду секретаря міськради. З 24 липня 2008 року став виконувачем обов’язків голови Броварської міської ради. У 2010 році Ігор Сапожко переходить до «Партії регіонів». На місцевих виборах 31 жовтня 2010 року він балотувався від Партії регіонів на посаду міського голови Броварів. 2 листопада 2010 року його проголосили переможцем на виборах. У 2012 та 2013 роках Ігоря Сапожка номінували на титул української премії «Людина року» у номінації «Міський голова року». 20 лютого 2014 року, коли в Україні проходили події Євромайдану, Ігор Сапожко оголосив про свій вихід із «Партії регіонів» та про припинення існування фракції партії у Броварській міській раді. 27 вересня 2015 року як безпартійний кандидат Ігор Сапожко висунув свою кандидатуру на посаду міського голови Броварів на місцевих виборах 2015 року як самовисуванець. Проте, згідно з матеріалами передвиборчої агітації, Ігор Сапожко та Українська партія «Єдність» (голова – Олександр Омельченко) йшли на виборах спільною командою. 29 жовтня Ігор Сапожко знову становиться міським головою Броварів. 17 січня 2021 року на повторних виборах у Броварах обраний головою ради Броварської ОТГ, де висувався від власної партії – «Команда Ігоря Сапожка «Єдність».

Білогородський селищний голова з 2010 року. Був переобраний у 2015 та 2020 роках. До першого обрання сільським головою дев’ять років обіймав керівні посади у фінансових та страхових компаніях столиці. До того працював старшим державним виконавцем Києво-Святошинського районного відділу Київського обласного управління юстиції.