Члени клубу Мерів

Виконувач обов’язків Чернігівського міського голови з лютого 2023 року. З 2005 по 2008 рік – голова Правління Всеукраїнської громадянської мережі «ОПОРА», керівник виборчих програм. У 2005-2015 рр. займався підприємницькою діяльністю. З 2006 по 2008 рік був керівником понад десяти громадських проєктів у сферах моніторингу за місцевою владою, спостереження за виборами, охорони здоров’я, молодіжній та інформаційній політиці та боротьби з корупцією в Чернігівській області. У 2008 році – засновник ГО «Сила громади», видавець журналу «Чернігів громадський» та газети «Слово громади». З 2009 по 2010 рік був головним редакторот ЗАТ «Телерадіокомпанія „Дитинець“». У 2010-2015 рр. займав посаду директора ТОВ «Телерадіоорганізація „Ліга“» (телеканал та газета «Дитинець»). У 2015-2020 рр. був заступником Чернігівського міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради, в. о. першого заступника Чернігівського міського голови, член виконавчого комітету Чернігівської міської ради VII скликання. З листопада по грудня 2024 року був секретарем Чернігівської міської ради VIII скликання, член виконавчого комітету Чернігівської міської ради VIII скликання.

У 1992-1994 рр. служив у Збройних Силах України в розвідувальній роті спецпризначення. Після армії працював на Лисянської будівельно-торгової бази «Будівельні матеріали» товарознавцем (1994-1996), в Лисянському районному будинку культури (1996-1998), заступником голови Всеукраїнської громадської організації «Ліга української молоді» (2001-2002). У 2002-2005 Бондаренко був головою Лисянського сільради, в 2005-2006 – Лисянської райадміністрації. У 2006-2010 працював заступником генерального директора організації “Нібулон”. У 2010-2013 рр. вів підприємницьку діяльність. У 2014 – листопаді 2015 року працював помічником-консультантом народного депутата України. З листопада 2015 року – міський голова Черкас. Також тричі був обраний депутатом Черкаської обласної ради. З березня 2010 року очолює Черкаську обласну організацію партії Всеукраїнське об’єднання «Батьківщина». У вересні 2020 року зареєстрований кандидатом на посаду мера Черкас від партії «За майбутнє». У листопаді 2020 року діючий мер Черкас Анатолій Бондаренко переміг у другому турі виборів.

Хмельницький міський голова. У 2009 р.  вступив до лав ВО «Свобода». 31 жовтня 2010 р. був обраний депутатом Хмельницької міської ради (фракція ВО «Свобода»). З 25 квітня 2014 року по липень 2015 року – Хмельницька обласна державна адміністрація  – перший заступник голови. З 25 вересня 2014 року по 6 березня 2015 року – Хмельницька обласна державна адміністрація  – виконувач обов’язків голови. Хмельницьким міським головою був обраний в листопаді 2015 року, у 2020 р. – переобраний на другий термін.

Херсонський міський голова від партії «Нам тут жити» з листопада 2020 року. Очолює ТОВ «Торговий дім Продексім». З 2013 року по серпень 2019 року був директором ТОВ “Українська продовольча корпорація”. Від 29 серпня 2019 року народний депутат Верховної Ради України IX скликання. У парламенті увійшов до складу фракції партії За майбутнє. Був заступником голови комітету аграрної політики і земельних відносин. Власник “Партії Ігоря Колихаєва “Нам тут жити””, яку придбав у 2020 році. Йому належить ГО “Футзальний клуб “Продексім (Херсон)”.

Тернопільський міський голова з листопада 2010 року. Був переобраний у 2015 та 2020 роках. Член правління політичної партії ВО «Свобода». Голова Тернопільської міської організації ВО «Свобода». 15 березня 2009 року обраний депутатом Тернопільської обласної ради (фракція ВО «Свобода»). З 2011 по 2019 за даними дослідження громадської організації «Освітньо-аналітичний центр розвитку громад» на основі даних аналітичного порталу «Слово і Діло» був визнаний найвідповідальнішим міським головою України. 

Міський голова Сум у 2014-2024 роках, депутат Сумської міської ради 6-го скликання. У 2020 році Лисенко переобрався на посаду мера Сум від партії ВО “Батьківщина”. У другому торі він переміг кандидата від “Європейської Солідарності” Вадим Акпєрова. У 2019 році НАЗК знову звинувачувало та склало 4 протоколи на Лисенка через виписування собі премій в розмірі від 65% до 270% від суми окладу. Лисенко регулярно преміював співробітників виконавчого комітету міськради, в тому числі себе, а також не повідомляв НАЗК про наявність конфлікту інтересів. У 2015 році у 2 турі чергових виборів був повторно обраний Сумським міським головою від ВО “Батьківщина”, він здобув перемогу над Анатолієм Єпіфановим, який балотувався від “Волі народу”. Всього за Лисенка проголосували 49,75 тисячі виборців (69,93%). У 2014 році на позачергових виборах був обраний Сумським міським головою від ВО “Батьківщина”. На передодні виборів у 2014 році був обраний секретарем Сумської міської ради та виконуючим обов’язки міського голови. У 2012-2020 роках був головою Сумської обласної партійної організації ВО “Батьківщина”. У 2012-2014 роках був помічником народного депутата Верховної Ради 7 скликання Олександра Турчинова, який на той час був обраний від ВО “Батьківщина”. З 2010 по 2012 рік був головою Сумської міської партійної організації ВО “Батьківщина”.

Виконувач обов’язків Рівненського міського голови з вересня 2023 року. У 2005-2016 рр. займався підприємницькою діяльністю. У травні 2020 створив громадську організацію «Рівне разом», а у вересні цього ж року очолив однойменну політичну партію. З 2021 по 2023 рік був секретарем Рівненської міської ради VIII скликання. 

Полтавський міський голова з 2023 року. З 2012 року зареєстрована як підприємець. У 2013 р. відкрила у Полтаві «Львівську кав’ярню», яка потім змінила назву на «Місцева кав’ярня». З 2014 року – власниця та управлінець проектів «Кавова дефіляда» у сфері професійного кавового кейтерінгу. У 2016 р. заснувала мануфактурне виробництво з обсмажування кави. З жовтня 2018 року є власницею та директоркою ТОВ «Кварта Барв». З 2019 по 2020 рік працювала заступницею директора Комунального закладу Парк культури та відпочинку перемога, модератор та менеджер програм з реконструкції, інвестицій та розвитку. У 2020 році під час місцевих виборів була обрана депутаткою Полтавської міської ради VIII скликання від партії «Слуга Народу». У березні 2021 року очолила міжфракційне депутатське об’єднання «Рівні можливості». У 2023 році була обрана секретарем Полтавської міської ради.

Одеський міський голова з 2014 року. Був переобраний у 2015 та 2020 роках. У 1993 році – директор охоронної фірми «Капітан». У 1995 р. – Президент Української національної федерації тайського боксу. З 2004 р. по 2007 р. працював в апараті Верховної Ради України. У квітні 2005 р. – обраний депутатом Одеської міської ради. У 2006 році – переобраний депутатом Одеської міської ради. Очолив постійну комісію у справах молоді та спорту Одеської міськради. З серпня 2008 року призначений на посаду Регіонального представника Державного комітету України у справах ветеранів в Одеській області. У 2010 році – переобраний депутатом Одеської міської ради. Очолив Фракцію Партії регіонів Одеської міськради. На парламентських виборах 2012 р. був обраний народним депутатом України від Партії регіонів по одномандатному мажоритарному виборчому округу № 136.

Миколаївський міський голова (з 2015). Згідно з даними екзит-полів на виборах мера Миколаєва Сєнкевич лідирує і набирає 40,8% голосів. У другий тур з ним виходить кандидат від ОПЗЖ Владислав Чайка (26,8%). 28 вересня 2020 року зареєстрований кандидатом на посаду міського голови Миколаєва від партії “Пропозиція”. У липні 2020 року став членом Головної ради партії “Пропозиція”. До 9 жовтня 2018 року очолював Миколаївську міську організацію політичної партії “Об’єднання “Самопоміч”. 20 грудня Сєнкевич заявив про вихід із партії.  У 2015 році обраний міським головою Миколаєва від політичної партії “Об’єднання “Самопоміч”. Також балотувався в депутати Миколаївської міської ради від партії “Об’єднання “Самопоміч”. У 2005-2015 роках працював інженером-програмістом, керівником ТОВ “Квадролоджик”, власником ТОВ  “Блінк Ріекшн Україна”, ТОВ “Блінк Ріекшн Інтернешенел”, основний вид діяльності яких – комп’ютерне програмування.   У 2002 році – викладач у Миколаївській філії приватного підприємства “Комп’ютерна академія “ШАГ”. У 2014 році був керівником благодійної організації “Врятуй Україну”. 17 грудня 2011 року спричинив ДТП. Обставини справи використовували його опоненти на виборах міського голови Миколаєва в 2015 році.  Закінчив МДУ ім.Петра Могили, факультет комп’ютерних наук, спеціальність “інтелектуальні системи прийняття рішень”.

Ужгородський міський голова від партії «Відродження» з листопада 2015 року. У 2010 році був обраний депутатом Ужгородської міської ради від “Партії регіонів”. У 2014-2015 роках – секретар міської ради та в.о. міського голови Ужгорода. У 2017 році увійшов до Топ-20 мерів-інноваторів за версією “Української Правди” та Міжнародного саміту мерів. У 2020 році був переобраний на посаду міського голови Ужгорода. 

Мелітопольський міський голова з грудня 2020 року. З 2010 по 2013 рік займав посаду директора ПП «Центр комп’ютерної томографії». У 2014-2019 рр. був заступником Мелітопольського міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради. У 2019 році був директором Департаменту транспортної інфраструктури Київської міської державної адміністрації. З 2019 по 2020 рік – перший заступник голови Запорізької обласної державної адміністрації. У 2024 році був призначений головою Запорізької ОВА.

Луцький міський голова від партії “За майбутнє” з листопада 2020 року. У 2010-2012 рр. працював помічником адвоката. З 2012 року – головний юрисконсульт Благодійного фонду «Фонд Ігоря Палиці – Новий Луцьк» (нині Фонд «Тільки разом»), юрист громадської приймальні народного депутата України Ігоря Палиці. З серпня 2013 року – депутат Луцької міської ради від виборчого округу № 10, член депутатської групи «Новий Луцьк». На місцевих виборах у 2015 році вдруге став депутатом Луцької міської ради, балотувався за списками партії «Українське об’єднання патріотів – УКРОП». Голова фракції «УКРОП» у Луцькій міській раді. У березні 2017 року був обраний секретарем Луцької міської ради та став виконувачем обов’язків Луцького міського голови. З липня 2017 року – радник Луцького міського голови.

Колишній кропивницький міський голова, генеральний директор Реабілітаційного науково-виробничого центру “Горн”. Нікулін Олександр Васильович займав посаду засновника у компаніях: “СПАНТ БУДІНВЕСТ”, “УКР-ІМПОРТ-ПОСТАЧ”, “НАЙКЕН”, “УКРГЕОКОМ-1”, “НАВІГАТОР УКРАЇНА-2″, ” КРАЇНА МАЙБУТНЬОГО”, “НАВІГАТОР УКРАЇНА-1”, “НАВІГАТОР-ЗНАМ’ЯНКА”, “УКР-БУД-ПРОФІТ”, “НАВІГАТОР УКРАЇНА-3”, АСОЦІАЦІЯ МІСТ КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ, “НАВІГАТОР-УКРАЇНА”, “НАВІГАТОР-КРИВИЙ РІГ”, “БУД-ЕКО-ПРОФІТ”, “УКРГЕОКОМ-3”, “АЛЮМЕКСТ”, “ДНН НЕТВОРК”, “УКРГЕОКОМ”, “МІСТРАЛЬ”, “ЕКОНЕТ-КИЇВ”, “РОНІ”, “КРИСТОЛІНОВІ ГІДРОІЗОЛЯЦІЙНІ СИСТЕМИ”, “КІРОВОГРАД-ЦЕНТР-БУД”, “КІРОВОГРАДЕКОСТРОЙ”, “КІРОВОГРАДЕКОПРОФІЛЬ”, “БАТІНАТ”, “АДВЕНТ ЕНЕРДЖІ”, “СЕС-СУБОТЦІ”, “СЕС-АДЖАМКА”.

Вишгородський міський голова від партії «За майбутнє» з 2015 року, співзасновник міської громадської організації Вишгорода «Рідне місто». Був переобраний у 2020 році. У 2005 році став очільником громадської організації «Вишгородський форум». У листопаді 2010 року став депутатом Вишгородської міської ради Київської області VI скликання від Народної партії. У жовтні 2015 року обраний очільником Вишгородської міської ради від партії «Воля». У жовтні 2020 році обраний головою Вишгородської партійної організації «За майбутнє».

Український політик, міський голова Вінниці (з 27 лютого 2014). З 1998 по 2006 працював на керівних посадах у комерційних структурах. У березні 2002 року обраний депутатом Вінницької міської ради 4-го скликання. На виборах 26 березня 2006 року обраний депутатом 5-го скликання до Вінницької міської ради, а на 1-й сесії міської ради 5-го скликання був обраний секретарем Вінницької міської ради. На виборах 31 жовтня 2010 року обраний депутатом 6-го скликання до Вінницької міської ради. На 1-й сесії міської ради 6-го скликання був переобраний секретарем міської ради на другий термін. З лютого 2014 року — виконувач обов’язків Вінницького міського голови. За результатами місцевих виборів 2015 року отримав підтримку вінничан і був обраний Вінницьким міським головою. Під керівництвом команди Моргунова Вінниця з 2015 року сім років поспіль утримує лідерство як найкомфортніше місто України (за результатами дослідження Міжнародного республіканського інституту (IRI) спільно з соціологічною групою «Рейтинг»). Нагороджений орденом «За заслуги» ІІІ (5 грудня 2008), ІІ ступенів (24 серпня 2017) та є Мером-інноватором 2017 — у рамках спецпроєкту «Української правди» та саміту мерів «Рейтинг українських мерів-інноваторів».